Сьогодні на одному з корекційних занять, дівчинка завершила речення так "Коли я виросту - хочу бути як ви, п с и х о л о г о м". А чому ти так вирішила?? "Ну, це така незвичайна і цікава робота. Це можна проводити веселі заняття дітям. А у кабінеті є купа речей, яких дома немає" 
Для мене моя професія про неоднозначність. Тут потрібно бути інтуїтом. Адже, окрім валідних методик діагностики, немає чіткої інструкції, як діяти далі. Тут я часто уявляю майстра, який приходить на завод і чітко слідуючи інструкції точить деталі.І результат завжли однаковий. А нас такого немає
Ти можеш обирати будь-який метод із тисячі відомих, аби ти умів з ним працювати. І дуже важливо дійти до мети, але кожен туди йде своїм тернистим шляхом. Одній дитині цей метод може допомогти, іншій - нашкодити. І спланувати заняття я можу одним чином, а коли приходить дитина, то по ходу план змінюється, бо наприклад, вона себе почуває погано, чи щось інше трапилося. В голові мають бути варіанти, на всі випадки життя. І це про адаптивність/гнучкість фахівця. Уміння відчувати і задавати правильні питання.
Немає коментарів:
Дописати коментар