Участь у міжнародному проєкті

 Протягом 5 днів, з 23 по 27 вересня, практична психологиня нашої школи, Тетяна Олійник , проходила навчання на курсі "Імпровізація та драма, як підтримуюча групова терапія для дітей і дорослих зі складними життєвим досвідом", який проводив Томаш Андрашік - гештальт- терапевт та доктор філософії із м.Брно.

Набутим досвідом Тетяна Дмитрівна далі ділитиметься з педагогами та батьками,  під час проведення групових зустрічей. Педагогічна імпровізація - це знаходження несподіваного педагогічного рішення.

Загальновизнано, що творчість є основою педагогічної діяльності, умовою досягнення професійної майстерності. Займаючись творчою діяльністю, створюючи нове, педагог перш за все звертається до імпровізації, сутність якої складає швидке і гнучке реагування на виникаючі педагогічні завдання. Педагогічна імпровізація завжди пов’язана з творчістю: в умовах педагогічної імпровізації йде процес самоактуалізації і мобілізації творчих сил і здібностей, відбувається творчий саморозвиток педагога. А для дітей імпровізація - це можливість відчути себе, сконцентрувавши на собі увагу, своє тіло,  бути готовим включатися і реагувати на різні виклики, працювати у команді, взаємодіяти, довіряти і брати ініціативу.

Це Чесько-український проєкт «Посилення спроможностей і компетенцій освітян Дніпропетровської області». Він ініційований, організований та фінансується  Асоціацією міжнародних відношень спільно з Чеською агенцією розвитку. Реалізації проєкту сприяє Дніпровська академія неперервної освіти та КЗ «ЦПРПП» КМР.

#Potrimkaosvityan 

Запрошуємо на тренінги для батьків у жовтні

 Дорогі батьки, запрошуємо Вас на курс зустрічей з практичним психологом, які проходитимуть *по четвергах* у школі. Час ви можете обрати зручний для себе *15.00-16.30, 16.30 - 18.00, 18.00-19.30* год.Чи буває батьківство без стресу? Кожен може дати свою відповідь на це питання. На нашому курсі батьківських зустрічей ми будемо підтримували один одного, ділитися кращим досвідом батьківства/ материнства, обговорювати складні ситуації і шукали варіанти виходу, говорити про вікові кризи, типи прив'язаності, стрес і форми протидії йому, а також про ресурси позитивного батьківства. Навчатимемося як підтримати себе і підтримувати близьких у період війни. А взагалі, це буде безпечний і ресурсний простір, де не страшно бути собою. Тому, запрошуємо доєднуватися до спільноти свідомого батьківства разом з нами. *Розпочинаємо 10 жовтня * Для того, щоб приєднатися, потрібно заповнити гугл-форму https://forms.gle/uZyAQPhpxZmdoVar9.

_А як проходили подібні зустрічі весь минулий рік можна побачити на сайті нашої школи_ http://szosh2.dp.ua/psyhologichni-treningy-dlya-batkiv/, http://szosh2.dp.ua/strong-drugyj-tsykl-psyhologichnyh.../, http://szosh2.dp.ua/batkivskyj-klub-u-slobozhanskij.../

Підвищення кваліфікації

 

Ці три дні я (як і інші фахівці Слобожанської ОТГ) була учасницею Програми підвищення кваліфікації фахівців, які працюють з дітьми: «Просування найкращих інтересів дитини та допомога дітям в умовах війни» від МАРТІН-клуб

Це тренінгове навчання за спеціалізацією «Базова та спеціалізована психосоціальна підтримка», тренеркою якого була – Ірина Королець

Найбільш за все мені сподобалася дружня атмосфера, доброзичливість, відкритість та людиноцентрованість колективу служби підтримки дітей.

Один із моментів навчання, які запам'яталося найбільше, це обговорення наслідків недотримання прийнятих правил у сім'ї - покарання для дітей і особливо, для дорослих. Бо для дітей вони знаходяться самі собою, а якщо дорослі цим грішать? Тепер будемо розглядати це питання і на наших батьківських групах . Обговорення питання дитячої приватності "'навіть якщо дитина не має власної шухляди, то повинна як мінімум мати коробку із-під взуття, куди точно ніхто не заглядатиме"

Важливий месендж із тренінгу - щоб підтримувати інших, потрібно турбуватися про себе.

Для подальшого впровадження у роботу беру ритуал завершення групи, алгоритм реагування на повідомлення про намір самогубства та способи заохочень і покарань. Беру також принципи салютогенного підходу і спільної першої та останньої зустрічі батьків і дітей при консультуванні.

Якщо сказати кількома словами - то навчання було дуже чітке і актуальне.

Адаптація першокласників

Початок навчання у школі – стрес для дитини, один з найбільш відповідальних моментів у житті. А заклад освіти – новий величезний світ, до якого треба звикнути. Звикнути до школи не так просто, адже мова йде не лише про новий режим, обов'язки та плани, а й про розширення меж спілкування, нові стосунки, неочікувані життєві ситуації, незвичні емоції. Статистика говорить, що тільки 50% дітей встигабть адаптуватися до нових умов протягом півроку. Тому адаптації першокласників в умовах НУШ приділяється окрема увага. 

Загалом проблеми, які можуть виникнути під час адаптації першокласників до школи можна умовно поділити на три групи:

• психологічну – звикання до нових вимог;
• біологічну – звикання до нового режиму;
• соціальну – входження до учнівського колективу.

Що ж має зробити вчитель для того, що адаптаційний період першокласників НУШ пройшов успішно?

1. Перш за все – дбати про інтереси дитини, сприймати її як рівноправного партнера.
2. Створити сприятливий психологічний клімат у класі.
3. Створювати атмосферу успіху.
4. Допомогти дитині усвідомити себе як особистість, розвивати адекватну самооцінку.
5. Розвивати мотивацію учня.
6. Розвивати важливі психологічні якості: ініціативність, працездатність, самодисципліну, відповідальність, вміння розподіляти свій час. 
7. За необхідності проводити корекційну роботу (звісно, спільно зі психологом).
8. Забезпечити простір для виявлення здібностей дитини: художніх, творчих, інтелектуальних, спортивних тощо.
9. Здійснення психологічної підтримки, особливо у випадку вираженої дезадаптації. 
10. Забезпечення індивідуального підходу до дитини

Також учителям НУШ рекомендують акцентувати увагу на успіхах дитини, ніколи не вдаватися до групової критики, порівнювати результати роботи тільки з попередніми роботами учня, використоувати наочність та ігрові методи навчання. І головне – завжди проводити заняття з позитивними емоціями. 

Звісно, велику роль у тому, як швидко дитина звикне до школи, відіграють і батьки. Втім, вони далеко не завжди точно знають, як варто діяти. У такому разі вчителю варто з самого початку, ще на перших зборах, звернути увагу батьків на проблеми, які можуть виникнути у майбутньому. Також додатково варто розробити пам'ятку, до якої батьки можуть звертатися у складних ситуаціях.;

1. Пояснити дитині, для чого вона має ходити у школу, розповідати про неї.
2. Встановити режим дня.
3. Розказати дитині, що вона завжди може звернутися до вчителя з запитанням.
4. Пояснити, що у школі існують правила, яким варто слідувати.
5. Сформувати правильну самооцінку.
6. Розвивати комунікабельність.
7. Розвивати та підтримувати бажання вчитися.
8. Слухати дитину, давати поради.
9. Взаємодіяти зі вчителем та психологом.